Маніпуляція буденністю та «невидимий світ»
Дослідження механізмів контролю свідомості через смислові конструкції та невидимі онтології
rusnak.link
1. Вступ
Той, хто має буденний світогляд і залучений до того, що відбувається, вперто не помічає, що «наявне» не існує без його мислення, без його свідомості.
Те, що є «поки що не розрізненим», завжди є включенням його мислення (свідомості) або інтерпретацією того, що відбувається, крізь його ментальність. Якою ж буде ця (сформована) ментальність, такою виявиться й інтерпретація того, що відбувається. А згодом — і саме те, що відбувається.
Якщо побутовий рівень (світ предметів, видимих через слова) може бути певним чином інтерпретований і впорядкований за допомогою предметного мислення, то все, що виходить за горизонт видимого очима, вже потребує «доктрини, теорії, концепту» (смислової видимості). Причому (і це невідомо буденній свідомості) навіть буденна видимість також сприймається через поняття (категоріальний смисл).
Тут відкриваються нескінченні горизонти для маніпулювання тими, хто не має ані природного чуття до такого «жрецького мислення», ані спеціальних навичок. Саме ці «навички» дають змогу «виокремлювати теорії», які стають способом схоплення (або вигадування) того, що відбувається.
2. Відсутність прямої видимості
Здавалося б, більшість живе в межах «буденного світогляду» («прямої видимості»). Проте ця «видимість» завжди зумовлена іншою видимістю — особливим «невидимим світом смислу», що передбачає «підселення»:
- наукового позитивізму або його загостреного різновиду — сцієнтизму, який утверджує різні мисленнєві спрощення;
- концепту моралі, що передбачає готові моделі поведінки та уявлення про людські взаємини;
- уявлень про «невидиме, що відбувається» — життєдіяльність, зіткнення, дружбу сутностей, не спостережуваних у буденному досвіді, тобто різні позадосвідні онтології.
3. Смисл того, що відбувається
Схеми, зв'язки та конструкції смислового порядку можуть бути запропоновані буденному мисленню як «смисл того, що відбувається». Це дає змогу контролювати свідомість буденної більшості.
Парадокс (і певною мірою гумор) полягає в тому, що така контрольована буденна свідомість завжди вважає себе незумовленою «практичним мисленням».
Форми маніпуляції, пов'язані з обмеженістю:
- Маніпуляція за відсутності професійних знань — дає змогу вводити в оману в певній сфері життєдіяльності.
- Вікова маніпуляція — пов'язана з тим, що в певному віці розуміння низки питань є недостатнім і формується лише з набуттям досвіду.
- Інформаційна обмеженість — розрив між тими, хто володіє інсайдерською інформацією, і тими, хто не залучений до того, що відбувається.
- Маніпуляція просторовими або часовими зсувами — використання того, що сталося або відбувається на певній відстані в просторі чи часі.
4. Вища форма маніпуляції
Найвища форма маніпуляції — смислова маніпуляція, коли свідомість обивателя контролюється «складною системою смислів». Змінюючи ці смисли, можна змінити всю свідомість тих, хто залучений, але не усвідомлює, що їхня присутність — це завжди «мислення» (зокрема тілесне).
References / Bibliography
- Berger, P. L., & Luckmann, T. (1966). The social construction of reality: A treatise in the sociology of knowledge. Anchor Books.
- Foucault, M. (1972). The archaeology of knowledge (A. M. Sheridan Smith, Trans.). Pantheon Books.
- Habermas, J. (1984). The theory of communicative action (T. McCarthy, Trans., Vol. 1). Beacon Press.
- Goffman, E. (1959). The presentation of self in everyday life. Anchor Books.
- Merleau-Ponty, M. (1962). Phenomenology of perception (C. Smith, Trans.). Routledge & Kegan Paul.
- Schutz, A. (1967). The phenomenology of the social world (G. Walsh & F. Lehnert, Trans.). Northwestern University Press.
- Bourdieu, P. (1990). The logic of practice (R. Nice, Trans.). Stanford University Press.
- Searle, J. R. (1995). The construction of social reality. Free Press.
- Lakoff, G., & Johnson, M. (1980). Metaphors we live by. University of Chicago Press.
- Eagleton, T. (2011). Ideology: An introduction (2nd ed.). Verso.